ФК «Металург» Запоріжжя (1935–2016)
Найстаріший футбольний клуб міста: заводська «Сталь» 1935 року, чемпіон УРСР, учасник вищої ліги СРСР і двох десятиліть чемпіонатів України.

Зміст
Від «Сталі» до «Металурга»
Футбол на «Запоріжсталі» почався з цехових команд, які в середині 1930-х років розігрували першість заводу. Найсильніших гравців зібрали у збірну під назвою «Сталь». Офіційним днем народження клубу вважають 2 травня 1935 року, а вже того ж року міська рада фізкультури визнала «Сталь» головною командою Запоріжжя. Заводчани проводили товариські ігри з учасниками чемпіонатів СРСР і 1938 року зіграли внічию з московським «Спартаком».
Війна перервала розвиток команди. Її відродили 1946 року разом із самим комбінатом, а наприкінці 1949 року колектив отримав назву «Металург», під якою виступав понад шість десятиліть.
Чемпіон УРСР і клас «Б»
З 1950 року «Металург» грав у першості республіки й тричі поспіль виходив до фінальної частини. У 1952 році команда стала чемпіоном УРСР і здобула статус команди майстрів, а в 1951 і 1952 роках ще й вигравала Кубок УРСР.
У 1953–1962 роках клуб постійно виступав у класі «Б» чемпіонату СРСР. Найближче до еліти запоріжці підійшли у 1960 році: перше місце в зоні, перемога над миколаївським «Суднобудівником» у фіналі за звання чемпіона України і перехідні матчі з донецьким «Шахтарем». Обмінявшись перемогами (0:2 і 1:0), команди мали зіграти третій матч, але федерація змінила регламент, і місце у вищому класі залишилося за донеччанами. Загалом у класі «Б» «Металург» провів 306 матчів.
Третє чемпіонство УРСР прийшло в 1970 році: молода команда лідирувала весь сезон, забила 73 м'ячі і вийшла до першої ліги.
Перша і вища ліга СРСР
У першій лізі «Металург» дебютував 4 квітня 1971 року і вже в першому сезоні посів четверте місце, найвище за всі роки виступів у цьому дивізіоні. Під керівництвом Олександра Томаха команда двічі ставала п'ятою (1983 і 1984). На початку 1989 року в Запоріжжі створили перший у першій лізі госпрозрахунковий клуб, а в 1990 році команда Ігоря Надєїна фінішувала третьою і вийшла до вищої ліги.
Єдиний сезон в еліті радянського футболу (1991) запам'ятався перемогою над московським «Спартаком» у першому ж турі та тринадцятим місцем у підсумку.
У вищій лізі України
«Металург» провів у вищому дивізіоні всі чемпіонати України до сезону 2010/11 включно. Найкращим досягненням стало четверте місце в сезоні 2001/02, яке вперше відкрило клубу дорогу до Кубка УЄФА. Ще раз запоріжці грали в єврокубках у 2006 році, коли пройшли молдовський «Зімбру» і на рівних боролися з грецьким «Панатінаїкосом».
Головний кубковий успіх припав на сезон 2005/06: «Металург» уперше дійшов до фіналу Кубка України і 2 травня 2006 року в Києві мінімально поступився «Динамо». У той самий період клуб переїхав на реконструйований стадіон, який 2006 року відкрився під назвою «Славутич-Арена».
Останні роки
Після сезону 2010/11 команда вперше вилетіла до першої ліги, але одразу повернулася, посівши друге місце. Далі клуб здебільшого боровся за виживання. Восени 2015 року власники припинили фінансування, гравці почали залишати команду, і 18 березня 2016 року Прем'єр-ліга виключила всі команди «Металурга» з офіційних змагань.
Назву і символіку легендарного клубу в 2016 році перейняв аматорський «Росо Неро», який провів два сезони в другій лізі як ФК «Металург» (2016–2018). У 2017 році міська рада створила окремий муніципальний СК «Металург». Це різні клуби, тому їхня статистика на ProSport ведеться окремо.
Досягнення
- Чемпіон УРСР1952, 1960, 1970
- Володар Кубка УРСР1951, 1952
- Фіналіст Кубка України2005/06
- Срібний призер першої ліги2011/12
- Кубок УЄФАучасник у 2002/03 і 2006/07
- Вища ліга СРСРучасник у 1991 році
Сезони
Підсумкові місця та статистика команди за сезонами. Натисніть на сезон, щоб відкрити його сторінку.
| Сезон | Турнір | Місце | І | В | Н | П | Заб. | Проп. | О | Кубок | Єврокубки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1985 | Перша ліга СРСР | 13 | 38 | 16 | 8 | 14 | 49 | 52 | 40 | 1/64 фіналу | |
| 1986 | Перша ліга СРСР | 12 / 24 | 46 | 17 | 11 | 18 | 59 | 54 | 45 | 1/16 фіналу | |
| 1987 | Перша ліга СРСР | 9 / 22 | 42 | 14 | 12 | 16 | 54 | 53 | 40 | 1/8 фіналу | |
| 1988 | Перша ліга СРСР | 17 / 22 | 42 | 12 | 13 | 17 | 30 | 43 | 36 | 1/32 фіналу | |
| 1989 | Перша ліга СРСР | 7 / 22 | 42 | 17 | 12 | 13 | 55 | 40 | 46 | 1/64 фіналу | |
| 1990 | Перша ліга СРСР | 3 / 20підвищення | 38 | 19 | 14 | 5 | 58 | 30 | 52 | 1/16 фіналу | |
| 1991 | Вища ліга СРСР | 13 / 16 | 30 | 9 | 7 | 14 | 27 | 38 | 35 | 1/64 фіналу | |
| 1992 | Вища ліга (група А) | 5 / 10 | 18 | 6 | 6 | 6 | 20 | 19 | 18 | 1/4 фіналу | |
| 1992/93 | Вища ліга | 7 / 16 | 30 | 10 | 9 | 11 | 38 | 35 | 29 | 1/4 фіналу | |
| 1993/94 | Вища ліга | 16 / 18 | 34 | 9 | 6 | 19 | 26 | 49 | 24 | 1/8 фіналу | |
| 1994/95 | Вища ліга | 9 / 18 | 34 | 11 | 10 | 13 | 47 | 42 | 43 | 1/8 фіналу | |
| 1995/96 | Вища ліга | 5 / 18 | 34 | 16 | 4 | 14 | 49 | 42 | 52 | 1/4 фіналу | |
| 1996/97 | Вища ліга | 8 / 16 | 30 | 12 | 5 | 13 | 48 | 44 | 41 | Півфінал | |
| 1997/98 | Вища ліга | 9 / 16 | 30 | 10 | 7 | 13 | 40 | 44 | 37 | 1/8 фіналу | |
| 1998/99 | Вища ліга | 8 / 16 | 30 | 12 | 6 | 12 | 46 | 43 | 42 | 1/16 фіналу | |
| 1999/00 | Вища ліга | 6 / 16 | 30 | 12 | 8 | 10 | 43 | 35 | 44 | Півфінал | |
| 2000/01 | Вища ліга | 8 / 14 | 26 | 8 | 8 | 10 | 27 | 31 | 32 | 1/8 фіналу | |
| 2001/02 | Вища ліга | 4 / 14 | 26 | 11 | 7 | 8 | 25 | 22 | 40 | 1/8 фіналу | |
| 2002/03 | Вища ліга | 15 / 16 | 30 | 6 | 8 | 16 | 22 | 41 | 26 | 1/16 фіналу | Кубок УЄФА, 1-й раунд |
| 2003/04 | Вища ліга | 11 / 16 | 30 | 8 | 8 | 14 | 26 | 40 | 32 | 1/4 фіналу | |
| 2004/05 | Вища ліга | 10 / 16 | 30 | 8 | 11 | 11 | 25 | 32 | 35 | 1/8 фіналу | |
| 2005/06 | Вища ліга | 8 / 16 | 30 | 11 | 6 | 13 | 32 | 40 | 39 | Фінал | |
| 2006/07 | Вища ліга | 7 / 16 | 30 | 10 | 10 | 10 | 25 | 32 | 40 | 1/16 фіналу | Кубок УЄФА, 1-й раунд |
| 2007/08 | Вища ліга | 9 / 16 | 30 | 9 | 9 | 12 | 24 | 32 | 36 | 1/16 фіналу | |
| 2008/09 | Прем'єр-ліга | 7 / 16 | 30 | 12 | 9 | 9 | 29 | 30 | 45 | 1/16 фіналу | |
| 2009/10 | Прем'єр-ліга | 9 / 16 | 30 | 10 | 5 | 15 | 31 | 48 | 35 | 1/4 фіналу | |
| 2010/11 | Прем'єр-ліга | 16 / 16пониження | 30 | 6 | 6 | 18 | 18 | 40 | 24 | 1/4 фіналу | |
| 2011/12 | Перша ліга | 2 / 18підвищення | 34 | 24 | 4 | 6 | 77 | 32 | 76 | 1/4 фіналу | |
| 2012/13 | Прем'єр-ліга | 16 / 16 | 30 | 1 | 8 | 21 | 12 | 64 | 11 | 1/16 фіналу | |
| 2013/14 | Прем'єр-ліга | 14 | 28 | 2 | 6 | 20 | 19 | 54 | 12 | 1/8 фіналу | |
| 2014/15 | Прем'єр-ліга | 7 / 14 | 26 | 6 | 8 | 12 | 20 | 40 | 26 | 1/8 фіналу | |
| 2015/16 | Прем'єр-ліга | 14 / 14 | 26 | 0 | 3 | 23 | 7 | 50 | 3 | 1/16 фіналу |
У чемпіонатах СРСР і в перших трьох чемпіонатах України (1992, 1992/93, 1993/94) за перемогу давали 2 очки, із сезону 1994/95 дають 3 очки.
Головні тренери
| Роки | Повне ім'я |
|---|---|
| 1935 | Борис Войтенко |
| 1951–1952 | Григорій Балаба |
| 1953–1954 | Георгій Глазков |
| 195? – червень 1961 | Михайло Чуркін |
| липень 1961 – 1962 | Сергій Коршунов |
| 1963–1965 | Абрам Лерман |
| 1965 | Леонід Родос |
| 1967–1969 | Сергій Коршунов |
| 1970 – березень 1971 | Віктор Лукашенко |
| серпень – вересень 1972 | Петро Ступаков |
| вересень – грудень 1972 | Віктор Жилін |
| 1973 | Юрій Захаров |
| 1974 | Григорій Вуль |
| 1975 | Віктор Фомін |
| 1976–1978 | Йожеф Беца |
| 1979–1980 | Олександр Гулевський |
| 1981 | Юрій Захаров |
| 1981–1988 | Олександр Томах |
| 1988 – листопад 1992 | Ігор Надєїн |
| січень – вересень 1993 | Яніс Скределіс |
| жовтень – грудень 1993 | Григорій Вуль |
| січень – серпень 1994 | Анатолій Куксов |
| вересень 1994 – березень 1998 | Олександр Томах |
| березень 1998 | Леонід Ключик (в. о.) |
| квітень 1998 – березень 1999 | Олександр Штелін |
| квітень 1999 – травень 2001 | Мирон Маркевич |
| червень – липень 2001 | Володимир Атаманюк |
| липень 2001 – вересень 2002 | Олег Таран |
| вересень – жовтень 2002 | Олег Лутков |
| листопад – грудень 2002 | Ігор Надєїн |
| січень – червень 2003 | Іван Каталинич |
| липень – грудень 2003 | Михайло Фоменко |
| лютий – травень 2004 | Анатолій Юревич |
| травень – червень 2004 | Сергій Боровський |
| липень 2004 – липень 2005 | Валерій Яремченко |
| липень – вересень 2005 | Анатолій Чанцев |
| вересень 2005 – травень 2006 | В'ячеслав Грозний |
| липень 2006 – квітень 2007 | Сергій Ященко |
| квітень 2007 – листопад 2008 | Анатолій Чанцев |
| серпень – вересень 2008 | Юрій Вернидуб (в. о.) |
| листопад 2008 – вересень 2009 | Олег Лутков |
| вересень – жовтень 2009 | Володимир Ходус (в. о.) |
| жовтень – листопад 2009 | Роман Григорчук |
| листопад – грудень 2009 | Володимир Ходус (в. о.) |
| грудень 2009 – травень 2010 | Роман Григорчук |
| червень 2010 – травень 2011 | Олег Лутков |
| травень 2011 | Григорій Негірьов (в. о.) |
| червень 2011 – травень 2012 | Сергій Зайцев |
| червень – липень 2012 | Анатолій Бузник |
| липень – вересень 2012 | Сергій Ковалець |
| вересень – грудень 2012 | Віталій Кварцяний |
| січень – травень 2013 | Сергій Зайцев |
| червень – жовтень 2013 | Сергій Пучков |
| жовтень 2013 – листопад 2014 | Олег Таран |
| листопад 2014 – лютий 2015 | Олександр Томах (в. о.) |
| лютий – грудень 2015 | Анатолій Чанцев |
Спортсмени
- Армен Акопянпівзахисник · нар. 1980
- Валентин Полтавецьпівзахисник · нар. 1975
- Григорій Вульзахисник, півзахисник; тренер · 1937–2013
- Ігор Лучкевичпівзахисник · нар. 1973
- Ігор Надєїнпівзахисник, нападник; тренер · 1948–2014
- Олександр Томахзахисник, півзахисник; тренер · нар. 1948
- Тарас Степаненкоопорний півзахисник · нар. 1989
Про дані
Матеріал підготовлено редакцією ProSport за відкритими джерелами: офіційними сайтами клубів і федерацій, архівами статистики та енциклопедичними довідниками. Дані звірено між кількома джерелами.
Дані перевірено: .
Помітили неточність? Напишіть нам: [email protected]

